Погляд на події

Зазвичай «Школа ОУН» київських націоналістів працює за наперед складеним планом. Однак останні гострі внутрішні і зовнішні політичні події порушили його. На побажання слухачів керівник «Школи» п. Надія Бугай запросила 7 березня ц. р. Голову ОУН, останнього Президента УНР в екзилі Миколу ПЛАВ’ЮКА для аналізу ним останніх подій у Верховній Раді України і ситуації навколо незалежности Косово.

До розгляду нинішньої парламентської кризи М. Плав’юк зробив цікавий екскурс в історію вітчизняного і зарубіжного парламентаризму. Йшлося передусім про Конституцію гетьмана Пилипа Орлика, в якій визначалося три гілки влади: законодавча (Генеральна рада), виконавча (гетьман і генеральна старшина) та судова (Генеральний Суд). Конституція Пилипа Орлика була важливою подією в житті тогочасної України. Вона не тільки стала пам’яткою суспільно-політичної думки, а й перетворилася на символ боротьби за створення незалежної Української держави. Конституція Пилипа Орлика діяла з 5 квітня 1710-го до 1714 року на частині території Правобережної України, де зберігався військово-територіальний устрій, тут полкові та сотенні канцелярії мали з неї копії.

Конституція УНР, ухвалена Малою радою 29 квітня 1918 року, не стала чинною, бо через кілька годин після її ухвалення Центральна Рада була розігнана окупантами і припинила своє існування.

Потім було чотири лжедемократичних Конституцій радянської України (1919, 1929, 1937, 1978).

Варто також згадати, що за дорученням ОУН М. Сціборський написав Конституцію Української Держави, яка могла б стати в пригоді й сьогоднішнім політикам. Майбутній соціальний та господарський лад держави Сціборський визначив як націокритичний. Під цим розумілося, що український націоналізм, який в основу свого світогляду кладе поняття нації і визначає її як найвищу цінність, змагатиме до створення «потужної й великої держави, що в стані була кожночасно — через свою внутрішню скріпленість і зовнішню активність — найкраще здійснювати завдання Української Нації та захищати її інтереси перед іншими націями… Це конструктивне завдання націоналізм освячує в гаслі: “Держава вище кляс і партій!”»

У тяжкій боротьбі з антиукраїнськими силами ВР ухвалила 28 червня 1996 року Конституцію Незалежної України. Для забезпечення стабільности цієї Конституції у ній передбачалася досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень.

Однак наприкінці другої каденції Л. Кучми В. Медведчук, О. Мороз і П. Симоненко навіяли йому ідею про перехід України від президентсько-парламентської моделі держави до парламентсько-президентської. Горезвісні зміни в Конституції розбалансували гілки влади. Тепер В. Ющенко хоче повернути президентсько-парламентську модель правління.

У нинішніх умовах ні створити, ні прийняти нову Конституцію майже неможливо, треба прийняти тільки закони для нормальної діяльности уряду, закінчив коментар першого питання Микола Плав’юк.

Потім почалася жвава дискусія.

При обговоренні ситуації навколо Косово висловлювались протилежні думки. За сербами — історична справедливість, за косоварами — право на самовизначення. Однак останнє суперечить міжнародному праву про непорушність кордонів. Різнобій у ставленні світової спільноти до косовської проблеми свідчить, що позиція держав зумовлюється їхніми власними інтересами, а не правом.

Слухачі подякували Миколі Плав’юку за цікаву лекцію-бесіду і висловили побажання зустрічатися частіше.